ВІДКРИТІ ПРОГРАМИ ДЛЯ УПРАВЛІНЦІВ

«Студенти, які діють у межах модусу володіння, послухають лекцію, почують слова, зрозуміють їхній логічний зв’язок і значення й старанно все слово в слово запишуть до зошиту на спіралі, щоб потім ці нотатки завчити та скласти іспит. Але зміст прослуханого і записаного не стає частиною їхньої особистої системи мислення, не збагачує і не розширює її. Натомість вони перетворюють почуті слова на фіксовані сукупності думок або цілі теорії, які зберігатимуть у голові. Такий студент так і не подружиться зі змістом лекцій, а просто стане господарем колекції висловів, зроблених кимось іншим.

Студень у режимі володіння має лише одну мету – втримати те, що «вивчив», чи то запам’ятавши,  чи зберігши у вигляді конспекту. […]

Натомість у студентів, які перебувають зі світом у стосунках буття, навчальний процес влаштований зовсім по іншому. […] Тема їх захоплює і цікавить. Вони є не пасивними сприймачами світу й думок: вони слухають, чують, а головне – сприймають і реагують активно, плідно. Те, що вони слухають, стимулює їхнє власне мислення. У їхніх головах виникають нові питання, ідеї, перспективи. […]

Якщо людина запам’ятовує в модусі володіння, то зв'язок суто механічний. […] Або ж зв’язки можуть бути суто логічними. […] У модусі буття запам’ятовування полягає в активному пригадуванні – тобто пов’язуванні одного елемента даних із багатьма іншими, які його стосуються. Зв’язки в модусі буття є ані механічними, ані суто логічними, а живими. Одне поняття пов’язується з іншим продуктивним актом мислення…»

Еріх Фромм, «Мати або бути»